Словник української мови у 20 томах

розбуравлений

РОЗБУРА́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розбура́вити.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розбуравлений — розбура́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розбуравлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розбуравити.  Великий тлумачний словник сучасної мови