Великий тлумачний словник сучасної мови

розбуравлений

розбура́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розбуравити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розбуравлений — розбура́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розбуравлений — РОЗБУРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розбура́вити.  Словник української мови у 20 томах