розбурчатися

РОЗБУРЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм.

Почати багато бурчати.

Раптом Андрій Степанович стрепенувся, труснув густим, трохи вже посрібленим де-не-де сивиною чубом і посміхнувся: – Та що це я розбурчався як старий хрін! Розкажіть краще про себе (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. розбурчатися — розбурча́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розбурчатися — -чуся, -чишся, док., розм. Почати багато бурчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбурчатися — РОЗБУРЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Почати багато бурчати.  Словник української мови в 11 томах