розбілений
РОЗБІ́ЛЕНИЙ, а, е, спец.
Одержаний унаслідок додавання білої фарби до іншої фарби.
Тіні як в іконі, так і в мозаїках виконані в одній манері – у Великої Панагії з розбіленої, а в мозаїках – із камінців золотавої вохри (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)