Словник української мови в 11 томах

розбілений

РОЗБІ́ЛЕНИЙ, а, е, спец. Одержаний унаслідок додавання білої фарби до іншої фарби.

Тіні як в іконі, так і в мозаїках виконані в одній манері — у Великої Панагії з розбіленої, а в мозаїках — із камінців золотавої вохри (Знання.., 8, 1970, 17).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розбілений — розбі́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розбілений — -а, -е, спец. Одержаний унаслідок додавання білої фарби до іншої фарби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбілений — РОЗБІ́ЛЕНИЙ, а, е, спец. Одержаний унаслідок додавання білої фарби до іншої фарби. Тіні як в іконі, так і в мозаїках виконані в одній манері – у Великої Панагії з розбіленої, а в мозаїках – із камінців золотавої вохри (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах