розбірно

РОЗБІ́РНО.

Присл. до розбі́рний.

[Василь:] Не роби злого, люби ближнього, поможи бідному, захисти неможного від напасті могучого... Все докладно, все розбірно (Панас Мирний);

Все треба здобувати .. Чи це тільки зараз він до цього дорозумувався, чи й попереду знав? Авжеж знав, тільки що, може, не думав про це так... розбірно... (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. розбірно — розбі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розбірно — Присл. до розбірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбірно — Розбі́рно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розбірно — РОЗБІ́РНО. Присл. до розбі́рний. [Василь:] Не роби злого, люби ближнього, поможи бідному, захисти неможного від напасті могучого… Все докладно, все розбірно (Мирний, V, 1955, 106); Все треба здобувати..  Словник української мови в 11 томах