Словник української мови у 20 томах

розбірний

РОЗБІРНИ́Й, а́, е́.

Який можна легко розібрати й знову зібрати.

Гуртківці вже зробили розбірну модель трактора (О. Донченко);

Було б добре, якби організації, покликані забезпечувати колгоспи тарою під фрукти, розробили кілька зразків розбірних контейнерів (з наук. літ.).

РОЗБІ́РНИЙ, а, е.

Те саме, що розбі́рливий.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розбірний — розбі́рний прикметник розбірливий розбірни́й прикметник якого можна розібрати і скласти  Орфографічний словник української мови
  2. розбірний — див. виразний  Словник синонімів Вусика
  3. розбірний — I розб`ірний-а, -е. Те саме, що розбірливий. II розбірн`ий-а, -е. Який можна розібрати і знову скласти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розбірний — Розбі́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розбірний — РОЗБІ́РНИЙ, а, е. Те саме, що розбі́рливий. РОЗБІРНИ́Й, а́, е́. Який можна легко розібрати і знову зібрати. Гуртківці вже зробили розбірну модель трактора (Донч.  Словник української мови в 11 томах