розбірний

РОЗБІ́РНИЙ, а, е. Те саме, що розбі́рливий.

РОЗБІРНИ́Й, а́, е́. Який можна легко розібрати і знову зібрати.

Гуртківці вже зробили розбірну модель трактора (Донч., V, 1957, 365);

Було б добре, якби організації, покликані забезпечувати колгоспи тарою під фрукти, розробили кілька зразків розбірних контейнерів (Хлібороб Укр., 8, 1969, 22).

Значення в інших словниках

1. розбірний — розбі́рний прикметник розбірливий розбірни́й прикметник якого можна розібрати і скласти  Орфографічний словник української мови
2. розбірний — див. виразний  Словник синонімів Вусика
3. розбірний — I розб`ірний-а, -е. Те саме, що розбірливий. II розбірн`ий-а, -е. Який можна розібрати і знову скласти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розбірний — РОЗБІРНИ́Й, а́, е́. Який можна легко розібрати й знову зібрати. Гуртківці вже зробили розбірну модель трактора (О. Донченко); Було б добре, якби організації, покликані забезпечувати колгоспи тарою під фрукти...  Словник української мови у 20 томах
5. розбірний — Розбі́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)