розбірливість

РОЗБІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до розбі́рливий.

Правильна артикуляція приголосних забезпечує розбірливість слів, а тому й має для сценічної мови першорядне значення (Худ. чит.., 1955, 38).

Значення в інших словниках

1. розбірливість — розбі́рливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розбірливість — -вості, ж. Абстр. ім. до розбірливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбірливість — Вибагливість, примха, примхливість, перебірливість  Словник чужослів Павло Штепа
4. розбірливість — РОЗБІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до розбі́рливий. Правильна артикуляція приголосних забезпечує розбірливість слів, а тому й має для сценічної мови першорядне значення (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах