розважливість

РОЗВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж.

1. Властивість за знач. розва́жливий.

Спокій і розважливість, заглибленість в думці були найбільш притаманні йому риси (Т. Масенко).

2. Здатність всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь.

Безторжя і селянські бунти по магістратських хуторах і часті підпали і грабунки в самому місті – все закликало до поступок і до розважливості (З. Тулуб);

Тася дивувалася своїй спокійній розважливості в таку хвилину (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. розважливість — розва́жливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розважливість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. розважливий. 2》 Здатність всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розважливість — РОЗВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. розва́жливий. Спокій і розважливість, заглибленість в думці були найбільш притаманні йому риси (Мас., Життя.., 1960, 21); Багато якостей треба мати голові [колгоспу].  Словник української мови в 11 томах