розвальцем

РО́ЗВАЛЬЦЕМ, присл., розм.

Перевалюючись з боку на бік під час ходіння.

А вже позаду йду і я. Я теж хочу ступати твердо, розвальцем, як дідусь (Ю. Збанацький);

Антон План розвальцем походжав по шкільному дворі, довгим березовим віником змітав шерхле листя (В. Земляк);

Ситник прив'язав коняку, пішов розвальцем назад по дорозі (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. розвальцем — ро́звальцем прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розвальцем — див. поволі  Словник синонімів Вусика
3. розвальцем — присл. Перевалюючись з боку на бік під час ходіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розвальцем — ПЕРЕВАЛЬЦЕМ (про ходу — нахиляючись то в один, то в другий бік і не поспішаючи), ПЕРЕВА́ЛЬКУВАТО, РО́ЗВАЛЬЦЕМ, РОЗВА́ЛЬКУВАТО, ПЕРЕ́ХИЛЬЦЕМ розм., ПЕРЕ́ХИЛЬЦІ розм., ПЕРЕВА́ГИ-ВА́ГИ розм., ПЕРЕВА́ЛЬЦІ рідше, ПЕРЕВА́ЛЬКИ рідше, ПЕРЕВА́ЛЬЦЯ рідше.  Словник синонімів української мови
5. розвальцем — РО́ЗВАЛЬЦЕМ, присл. Перевалюючись з боку на бік під час ходіння. А вже позаду йду і я. Я теж хочу ступати твердо, розвальцем, як дідусь (Збан., Мор.  Словник української мови в 11 томах