розвальні
РО́ЗВАЛЬНІ, ней, мн., розм.
1. Низькі селянські сани з боками, що широко розходяться від передка.
– Школярів не стрівали? – Бачили-бачили – в хуторі, хтось на розвальнях підвіз. Ще нам дорогу розказали (С. Васильченко);
На сході небо зовсім уже зблідло, і на город дядьки густо скрипіли грубими розвальнями (Г. Епік).
2. Те саме, що оплі́нь 2.
Поштові сани дуже вигідні. На розвальнях у них стоїть прикріплений кошіль, плетений з лози .. В такому кошелі можна в дорозі спати (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)