Словник української мови у 20 томах

розвалькувато

РОЗВА́ЛЬКУВАТО, присл., розм.

1. Недбало розкинувшись.

Сидячи розвалькувато в кріслі, Максим з робленою байдужістю розглядав розкладені перед ним покупки (С. Добровольський).

2. Перевалюючись з боку на бік під час ходіння; перевальцем.

І, труснувши чубом, Кузьма розвалькувато рушив до місця роботи (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розвалькувато — розва́лькувато прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. розвалькувато — див. поволі  Словник синонімів Вусика
  3. розвалькувато — присл. 1》 Недбало розкинувшись. 2》 Перевалюючись з боку на бік під час ходіння; перевальцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвалькувато — ПЕРЕВАЛЬЦЕМ (про ходу — нахиляючись то в один, то в другий бік і не поспішаючи), ПЕРЕВА́ЛЬКУВАТО, РО́ЗВАЛЬЦЕМ, РОЗВА́ЛЬКУВАТО, ПЕРЕ́ХИЛЬЦЕМ розм., ПЕРЕ́ХИЛЬЦІ розм., ПЕРЕВА́ГИ-ВА́ГИ розм., ПЕРЕВА́ЛЬЦІ рідше, ПЕРЕВА́ЛЬКИ рідше, ПЕРЕВА́ЛЬЦЯ рідше.  Словник синонімів української мови
  5. розвалькувато — РОЗВА́ЛЬКУВАТО, присл. 1. Недбало розкинувшись. Сидячи розвалькувато в кріслі, Максим з робленою байдужістю розглядав розкладені перед ним покупки (Добр., Тече річка.., 1961, 81). 2. Перевалюючись з боку на бік під час ходіння; перевальцем.  Словник української мови в 11 томах