розвалькувато
РОЗВА́ЛЬКУВАТО, присл.
1. Недбало розкинувшись.
Сидячи розвалькувато в кріслі, Максим з робленою байдужістю розглядав розкладені перед ним покупки (Добр., Тече річка.., 1961, 81).
2. Перевалюючись з боку на бік під час ходіння; перевальцем.
І, труснувши чубом, Кузьма розвалькувато рушив до місця роботи (Гончар, Тронка, 1963, 189).
Словник української мови (СУМ-11)