розвальні

РО́ЗВАЛЬНІ, ней, мн., розм.

1. Низькі селянські сани з боками, що широко розходяться від передка.

— Школярів не стрівали? — Бачили-бачили — в хуторі, хтось на розвальнях підвіз. Ще нам дорогу розказали (Вас., II, 1959, 316);

На сході небо зовсім уже зблідло, і на город дядьки густо скрипіли грубими розвальнями (Епік, Тв., 1958, 402).

2. Те саме, що оплі́нь 2.

Поштові сани дуже вигідні. На розвальнях у них стоїть прикріплений кошіль, плетений з лози.. В такому кошелі можна в дорозі спати (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 102).

Значення в інших словниках

1. розвальні — ро́звальні іменник середнього роду низькі селянські сани розм.  Орфографічний словник української мови
2. розвальні — -ней, мн., розм. 1》 Низькі селянські сани з боками, що широко розходяться від передка. 2》 Те саме, що оплінь 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розвальні — (сані) ґринджоли  Словник чужослів Павло Штепа
4. розвальні — РО́ЗВАЛЬНІ, ней, мн., розм. 1. Низькі селянські сани з боками, що широко розходяться від передка. – Школярів не стрівали? – Бачили-бачили – в хуторі, хтось на розвальнях підвіз. Ще нам дорогу розказали (С.  Словник української мови у 20 томах
5. розвальні — СА́НИ мн. (зимовий віз на полозах), СА́НКИ́, ҐРИНДЖО́ЛИ, КОПИЛЬЧАКИ розм., РО́ЗВАЛЬНІ розм. (низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка); ГЛА́БЦІ, КОЗИРКИ́ (легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком)...  Словник синонімів української мови