розверзатися
РОЗВЕРЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗВЕ́РЗНУТИСЯ, неться і РОЗВЕ́РЗТИСЯ, зеться, док., книжн.
Широко розкриватися, розсовуватися.
А тут ще писали у газетах та оповідали різні люди, що і на батьківщині Софрона страшне коїться лихо, наче земля розверзається під ногами у людей (Н. Рибак);
Будуть січі вперті, люті, Буде гинуть чужина. Будуть ріки, льодом скуті, Розверзатися до дна (М. Стельмах);
Нараз Ткачукові здалося, що підлога під ним розверзлась і він стрімголов шугонув у чорну безодню (Ю. Збанацький);
// Утворюватися, виникати внаслідок розкривання, розсовування (про отвір, провалля).;
// Несподівано з'являтися, виникати перед кимсь (про безодню, провалля).
Хлопці зупинялися і з острахом відскакували. Прямо під ногами розверзалася якась бездонна пропасть [прірва] (Г. Хоткевич);
Перед очима [княгині] замигтіли великі жовті, сині, рожеві кола, а під ногами розверзлася чорна безодня (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)