розвеселятися
РОЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., РОЗВЕСЕЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док.
Ставати веселим, радісним, мати веселий, радісний настрій.
– Наші тато, як розвеселяться, все люблять про того чумака розказувати, що вперше біля моря опинивсь та хотів воли напоїти (О. Гончар);
Галя зовсім розвеселилася і аж ніяк не боялася чужого дяді (О. Іваненко);
// тільки док. Провести час у розвагах, веселощах.
– Напрацюєшся цілий тиждень – в неділю хочеться одпочити, розвеселитися... Дома скучно сидіти (М. Коцюбинський);
Гості в гридниці розвеселилися, розбушувалися. Вже глуха ніч, а весілля тільки в розпалі (А. Хижняк);
// Сповнюватися веселощами, радістю.
В робочих днях гомоном дітвори через кілька годин оживляється, розвеселяється моя пустиня (Уляна Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)