розвеснятися
РОЗВЕСНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗВЕСНИ́ТИСЯ, и́ться, док., безос., розм.
Наставати (про весну).
Надворі зовсім розвеснилось, з тополиного і вербового галуззя обтрушувались пахощі набряклих бруньок (М. Стельмах);
Як розвесниться, зітхне земля на радощах, вологою візьметься (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)