розводдя

РОЗВО́ДДЯ, я, с.

Простір чистої води між крижинами.

Штовхнувши носом кілька крижин, користаючись з кожного розводдя та розколин, рушив [пароплав] уперед (М. Трублаїні);

Крижина, на якій стояв Гриць, враз розділилась надвоє. Здається, Гриць на якусь мить розгубився, але опанував себе і стрибнув через метрову ширину розводдя (Ю. Збанацький);

Згори видно всю крижину: малий острів в океані, відокремлений темними розводдями від інших таких же островів і скупчень битої криги (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. розводдя — розво́ддя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розводдя — -я, с. Простір чистої води між крижинами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розводдя — Павідь, повідь, повідня, повінь  Словник чужослів Павло Штепа
4. розводдя — РОЗВО́ДДЯ, я, с. Простір чистої води між крижинами. Штовхнувши носом кілька крижин, користаючись з кожного розводдя та розколин, рушив [пароплав] уперед (Трубл., Лахтак, 1953, 194); Крижина, на якій стояв Гриць, враз розділилась надвоє.  Словник української мови в 11 томах