Орфографічний словник української мови

розводдя

розво́ддя

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розводдя — -я, с. Простір чистої води між крижинами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розводдя — Павідь, повідь, повідня, повінь  Словник чужослів Павло Штепа
  3. розводдя — РОЗВО́ДДЯ, я, с. Простір чистої води між крижинами. Штовхнувши носом кілька крижин, користаючись з кожного розводдя та розколин, рушив [пароплав] уперед (М. Трублаїні); Крижина, на якій стояв Гриць, враз розділилась надвоє.  Словник української мови у 20 томах
  4. розводдя — РОЗВО́ДДЯ, я, с. Простір чистої води між крижинами. Штовхнувши носом кілька крижин, користаючись з кожного розводдя та розколин, рушив [пароплав] уперед (Трубл., Лахтак, 1953, 194); Крижина, на якій стояв Гриць, враз розділилась надвоє.  Словник української мови в 11 томах