розволожений
РОЗВОЛО́ЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розволо́жити.
Розволожений дощами ґрунт;
// у знач. прикм.
Данько сіє, сестра волочить .. Добре йде робота, подобається вона Данькові. Мах – сюди, мах – туди, і півколами лягає в теплу розволожену землю насіння (О. Гончар);
Заасфальтована, скована сірим бруком земля парує смолистими пахощами молодого листу, ще липкого, ще з гіркуватим присмаком розволожених бруньок (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)