розволожений
РОЗВОЛО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розволо́жити;
//
у знач. прикм. Данько сіє, сестра волочить.. Добре йде робота, подобається вона Данькові. Мах — сюди, мах — туди, і півколами лягає в теплу розволожену землю насіння (Гончар, II, 1959, 220);
Заасфальтована, скована сірим бруком земля парує смолистими пахощами молодого листу, ще липкого, ще з гіркуватим присмаком розволожених бруньок (Кол., На фронті.., 1959, 50).
Словник української мови (СУМ-11)