розвозка
РОЗВО́ЗКА, и, ж.
1. Дія за знач. розвезти́, розво́зити 1.
Коли до ладу став кормоцех, виявилось — на приготування і розвозку кормів витрати скорочуються від 61 до 28 тисяч карбованців, тобто більш ніж у два рази (Ком. Укр., 3, 1968, 18).
2. Машина, віз і т. ін., признач. для розвезення якихось товарів.
Під час весняних польових робіт автолавки і розвозки райспоживспілки зробили майже півтори тисячі виїздів за графіками і маршрутами, погодженими з керівниками колгоспів (Хлібороб Укр., 8, 1964, 16).
Словник української мови (СУМ-11)