розворот
РОЗВОРО́Т, у, ч.
1. Поворот чого-небудь для зміни напрямку його руху.
У бій з довгоносиком вступає сільськогосподарська авіація... Літак злетів. Робить розворот, заходить на плантацію (В. Минко);
Танк шарпнувся, зробив розворот і ринувся на нас знову (Ю. Яновський);
Кумедної конструкції авто, яке перегнав хлопчик, раптом зробило розворот і зупинилось (О. Іваненко);
* Образно. Життя його й зовсім зробило крутий розворот: в числі кращих бійців-перекопців Яреська було відібрано в Харків, у школу .. старшин (О. Гончар).
2. Форма чого-небудь у розгорнутому вигляді.
Чоловічий одяг мав прямий широкий розворот плечей, щільно облягав талію (з публіц. літ.).
3. спец. Дві суміжні сторінки в розгорнутій газеті, книжці і т. ін.
Нариса ждуть у редакції, його треба сьогодні ж віднести, .. це ж у наступний номер, розворот про другі жнива (В. Дрозд).
4. розм. Широта, розмах у розвиткові, вияві чого-небудь.
Молода козача сила січова набирала вже державного розвороту (Іван Ле);
– Ні, ні, не забігайте поперед батька... – перечив агроном. – Я за конвеєр, але не в такому наполеонівському розвороті (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)