Словник української мови у 20 томах

розвідочка

РО́ЗВІДОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ро́звідка¹.

Цікава розвідочка.

РО́ЗВІ́ДОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ро́зві́дка 1.

Марійка мовчить. – Мовчиш? Що ж дійсно казати На розвідочку післав [послав] коханий, що? (У. Самчук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розвідочка — ро́звідочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови