розвій
РОЗВІ́Й, во́ю, ч., спец.
1. Розмотування чого-небудь, навитого на щось.
Розвій ниток з котушки.
2. Те, що розмотане з чогось.
Розплутати розвій.
РО́ЗВІ́Й, ро́зво́ю, ч.
1. Розвиток.
[Олеся:] Я хотіла б кожній своїй думці дати розвій і напрямок (М. Кропивницький);
Розуміється, можна б полишити справи їх натуральному розвоєві (М. Грушевський);
Духовні цінності завше визначали рівень історичного розвою суспільства (з газ.).
2. Розпускання (дерев, кущів і т. ін.).
Командування загону .. поспішало до розвою дерев будь-що ліквідувати невловиму банду (І. Цюпа).
3. Розквіт (сил, можливостей і т. ін.).
Ще пісня у серці мов зерно в ріллі, А ти вже, як вітер, увесь в непокої, І зморшка ляга недарма на чолі, І сила підводиться в повнім розвої (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)