Словник української мови у 20 томах

розвітритися

РОЗВІ́ТРИТИСЯ див. розві́трюватися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розвітритися — розві́тритися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розвітритися — -иться, безос. Здійнятися (про вітер).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвітритися — Розвітритися, -риться гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).  Словник української мови Грінченка