розвішаний

РОЗВІ́ШАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розві́шати.

В щілинах [скелі] зеленіли пучки трави, жовтих квіток, подекуди стриміли невеличкі зелені кущі глоду та шипшини, неначе канделябри, розвішані на стіні (І. Нечуй-Левицький);

Фронт, якого вдень уже було не чути, вночі ще глухо стугонів невиразним, наче підземним гулом. Щовечора на обрії спалахували далекі, ледве помітні “лампади”, розвішані літаками (О. Гончар);

// розві́шано, безос. пред.

На стінах розвішано одяг Андріїв і Валин (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. розвішаний — розві́шаний дієприкметник від: розві́шати  Орфографічний словник української мови
2. розвішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвішати. || розвішано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розвішаний — РОЗВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розві́шати. В щілинах [скелі] зеленіли пучки трави, жовтих квіток, подекуди стриміли невеличкі зелені кущі глоду та шипшини, неначе канделябри, розвішані на стіні (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах