Великий тлумачний словник сучасної мови

розвішаний

розві́шаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розвішати.

|| розвішано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розвішаний — розві́шаний дієприкметник від: розві́шати  Орфографічний словник української мови
  2. розвішаний — РОЗВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розві́шати. В щілинах [скелі] зеленіли пучки трави, жовтих квіток, подекуди стриміли невеличкі зелені кущі глоду та шипшини, неначе канделябри, розвішані на стіні (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. розвішаний — РОЗВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розві́шати. В щілинах [скелі] зеленіли пучки трави, жовтих квіток, подекуди стриміли невеличкі зелені кущі глоду та шипшини, неначе канделябри, розвішані на стіні (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах