розвішаний
розві́шаний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розвішати.
|| розвішано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвішаний — розві́шаний дієприкметник від: розві́шати Орфографічний словник української мови
- розвішаний — РОЗВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розві́шати. В щілинах [скелі] зеленіли пучки трави, жовтих квіток, подекуди стриміли невеличкі зелені кущі глоду та шипшини, неначе канделябри, розвішані на стіні (І. Словник української мови у 20 томах
- розвішаний — РОЗВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розві́шати. В щілинах [скелі] зеленіли пучки трави, жовтих квіток, подекуди стриміли невеличкі зелені кущі глоду та шипшини, неначе канделябри, розвішані на стіні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах