розвішати
розві́шати
див. розвішувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвішати — розві́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розвішати — РОЗВІ́ШАТИ див. розві́шувати. Словник української мови у 20 томах
- розвішати — розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха). 1. перев. зі сл. слу́хати, ірон. З непідробною цікавістю, з великим захопленням (хоч розповідь, інформація не варта уваги). Фразеологічний словник української мови
- розвішати — РОЗВІ́ШАТИ див. розві́шувати. Словник української мови в 11 томах
- розвішати — Розвішати см. розвішувати. Словник української мови Грінченка