1. Словник української мови Грінченка

розвішати

Розвішати

см. розвішувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвішати — розві́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розвішати — див. розвішувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвішати — РОЗВІ́ШАТИ див. розві́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розвішати — розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха). 1. перев. зі сл. слу́хати, ірон. З непідробною цікавістю, з великим захопленням (хоч розповідь, інформація не варта уваги). Фразеологічний словник української мови
  5. розвішати — РОЗВІ́ШАТИ див. розві́шувати. Словник української мови в 11 томах