Великий тлумачний словник сучасної мови

розвішати

розві́шати

див. розвішувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розвішати — розві́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розвішати — РОЗВІ́ШАТИ див. розві́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розвішати — розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха). 1. перев. зі сл. слу́хати, ірон. З непідробною цікавістю, з великим захопленням (хоч розповідь, інформація не варта уваги).  Фразеологічний словник української мови
  4. розвішати — РОЗВІ́ШАТИ див. розві́шувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. розвішати — Розвішати см. розвішувати.  Словник української мови Грінченка