розвішати —
розві́шати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розвішати —
див. розвішувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розвішати —
розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха). 1. перев. зі сл. слу́хати, ірон. З непідробною цікавістю, з великим захопленням (хоч розповідь, інформація не варта уваги).
Фразеологічний словник української мови
розвішати —
РОЗВІ́ШАТИ див. розві́шувати.
Словник української мови в 11 томах
розвішати —
Розвішати см. розвішувати.
Словник української мови Грінченка