розгадування
РОЗГА́ДУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. розга́дувати 1, 2.
Жадібними очима вивчав він в русі, в думці те обличчя, яке так знав по портретах. Ніколи ще в житті гра в розгадування людей не приносила йому стільки насолоди (О. Полторацький);
Жолкевський розумів цей жест свого друга – Замойському лестило його розгадування сміливих думок про східну експансію (Іван Ле);
Весь свій вільний час він витрачав на розгадування таємниць тих сортів скла, яких у нас .. не вміли виробляти (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)