розганяння
РОЗГАНЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розганя́ти 1.
Наказано розганяти, значить, треба розганяти. І саме це уперте розганяння інтригувало людей несамовито, збільшуючи юрбу все більше. Але ніхто не здогадувався, в чому річ (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)