розгидити

РОЗГИ́ДИТИ, джу, диш, док., що, розм.

1. Розпаскудити, забруднити і т. ін.

2. перен. Опаплюжити, заплямувати.

Розгидити добрі наміри.

Значення в інших словниках

1. розгидити — розги́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розгидити — Розги́дити, -джу, -диш гл. Сдѣлать гадкимъ, испортить. Так розгидили старшину і старосту, що й слова не кажи, а то битиме. Канев. у.  Словник української мови Грінченка