розгладжування
РОЗГЛА́ДЖУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. розгла́джувати.
Кістяні знаряддя в шкіряному виробництві – струги, тупики, “ковзани”, зубчасті тощо, зроблені з ребер, щелеп, плюсневих кісток великої рогатої худоби, кінських копит, використовували для мездріння, видалення вовни, розгладжування та розтягування шкіри. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)