розговоритися
РОЗГОВОРИ́ТИСЯ, ворю́ся, во́ришся, док.
Поступово захопившись розмовою, стати говірким, балакучим.
Він був чоловік поважний .. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше [пашить] його кожне слово полум'ям (Марко Вовчок);
Вже коли познайомились і розговорились, вона розповіла свої тривоги (С. Олійник);
// Завести розмову, вступити у бесіду.
Розговоривсь, як свиня з гускою (Номис);
Всі були якісь байдужі, бо ще не розговорилися й не перезнайомилися (В. Кучер);
По обіді, в хвилину відпочинку, зібралися заробітчани до гурту, розговорилися про справи свої нужденні, про гіркі заробітки (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)