Словник української мови у 20 томах

розгодинюватися

РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗГОДИ́НИТИСЯ, иться, док., розм.

1. Звільнятися від хмар, туману.

Хмарне небо розгодинилось, блиснуло сонечко ясне, повінув вітрець (Панас Мирний);

* Образно. Його [Черемшини] обличчя розгодинювалось від одного ясного променя (з публіц. літ.).

2. Робитися ясним, погожим; розпогоджуватися.

Надвечір'я розгодинюється, і видно скибочку сонця. Жіночі постаті промайнули проз вікно, серед них – тітка Ганна (В. Барка);

// безос.

Дощ .. ущух. Розгодинювалось. Крізь порвані шматки хмар витикався повновидий місяць (Г. Коцюба);

Надворі почало розгодинюватися. В хаті повиднішало так, що на стелі стало чітко видно сині плями (Григір Тютюнник);

Розгодинилося, вияснилося, пшеничне зерно, як кришталь, переливалося на сонці (К. Гордієнко);

* Образно. На хуторі розгодинювалося лише тоді, коли туди приїжджав з наймолодшою полковниковою дочкою його наймолодший зять – Яків Маркевич. Він влітав, як шура-бура .. веселився, неначе хлопчик (Ю. Мушкетик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розгодинюватися — розгоди́нюватися 1 дієслово недоконаного виду звільнятися від хмар — про небо розм. розгоди́нюватися 2 дієслово недоконаного виду розпогоджуватися безос.  Орфографічний словник української мови
  2. розгодинюватися — I вигодинюватися, випогоджуватися, вияснішати, виясняти, погодитися, погожіти, прояснішати, прояснюватися, прояснятися, розпогоджуватися, розхмарюватися, роз'яснюватися, яснішати II див. випогоджуватися  Словник синонімів Вусика
  3. розгодинюватися — -юється, недок., розгодинитися, -иться, док., розм. 1》 Звільнятися від хмар, туману. 2》 Робитися ясним, погожим; розпогоджуватися. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгодинюватися — ВИПОГО́ДЖУВАТИСЯ безос. (про погоду — ставати ясно, без хмар), РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ВИЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ВИГОДИ́НЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ розм., РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ розм., ЯСНИ́ТИСЯ розм., РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. розгодинюватися — РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗГОДИ́НИТИСЯ, иться, док., розм. 1. Звільнятися від хмар, туману. Хмарне небо розгодинилось, блиснуло сонечко ясне, повінув вітрець (Мирний, І, 1949, 339); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  6. розгодинюватися — Розгодинюватися, -нюється сов. в. розгодинитися, -ниться, гл. безл. О погодѣ: проясняться, проясниться. Дощу не буде, вже розгодинюється. Терск. обл. Коли відтіля розгодиниться, то ніколи не буде дощу. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка