розгойдуватися
РОЗГО́ЙДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗГОЙДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Починати гойдатися, колихаючись вперед і назад, з боку на бік або вгору і вниз.
Дзвони розгойдуються на дзвіниці (Ю. Яновський);
Стиснувши голову долонями, сидів він спиною до дверей і повільно розгойдувався, як від сильної мігрені (З. Тулуб);
Він розгойдався і, вигнувшись тілом, плигнув на хату (Григорій Тютюнник).
2. перен., розм., рідко. Розходитися, розбрідатися.
Розгойдався народ по всьому світу (П. Козланюк).
3. тільки недок. Пас. до розго́йдувати.
Словник української мови (СУМ-20)