розгороджуватися
РОЗГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗГОРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док.
1. Відокремлюватися один від одного загородою, перегородкою, перепоною, барикадами і т. ін.
Рушниці у всіх дерев'яні, стрілянина відкладається до слушного часу, а люди, що жили, боролись і вмирали поруч, розгороджуються на ніч барикадами (Ю. Яновський);
// Відгороджуватися від кого-небудь.
Від кого люди розгородилися? Від якого ворога захищають своє добро отими тинами невисокими? (Панас Мирний).
2. тільки недок. Пас. до розгоро́джувати.
Словник української мови (СУМ-20)