розгороджуватися

РОЗГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗГОРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док.

1. Відокремлюватися один від одного загородою, перегородкою, перепоною, барикадами і т. ін.

Рушниці у всіх дерев’яні, стрілянина відкладається до слушного часу, а люди, що жили, боролись і вмирали поруч, розгороджуються на ніч барикадами (Ю. Янов., II, 1958, 68);

// Відгороджуватися від кого-небудь.

Від кого люди розгородилися? Від якого ворога захищають своє добро отими тинами невисокими? (Мирний, IV, 1955, 321).

2. тільки недок. Пас. до розгоро́джувати.

Значення в інших словниках

1. розгороджуватися — розгоро́джуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розгороджуватися — -уюся, -уєшся, недок., розгородитися, -роджуся, -родишся, док. 1》 Відокремлюватися один від одного загородою, перегородкою, перепоною, барикадами і т. ін. || Відгороджуватися від кого-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до розгороджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розгороджуватися — РОЗГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗГОРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док. 1. Відокремлюватися один від одного загородою, перегородкою, перепоною, барикадами і т. ін.  Словник української мови у 20 томах