розгортка
РОЗГО́РТКА, и, ж., спец.
Розгорнута поверхня будь-якої геометричної фігури.
Розгорткою (викройкою) поверхні тіла називається плоска фігура, утворена суміщенням всієї поверхні тіла з площиною рисунка (з навч. літ.);
Розгортка призми.
△ Цифрова́ систе́ма розго́ртки див. систе́ма;
(1) Черезрядко́ва розго́ртка:
а) розгортка, в якій рядки кадру зображення формуються не підряд, а через один, два і більше, розподіляючи кадр на два, три і більше полів;
б) розгортка з поділом кадру на кілька полів, за якої рядки одного поля розташовуються між рядками іншого поля.
Словник української мови (СУМ-20)