роздача
РОЗДА́ЧА, і, ж.
Дія за знач. розда́ти¹.
В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу (Номис);
Це був звичайний ранковий рух: побудка, перевірка, прибирання, потім роздача хліба, чай... (І. Багряний);
Після роздачі в кухні дещо лишилося, і Ференц оголосив бункерові, щоб ішли з посудом на подвір'я (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)