роздача
РОЗДА́ЧА, і, ж. Дія за знач. розда́ти¹.
В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу (Номис, 1864, № 14331);
Після роздачі в кухні дещо лишилося, і Ференц оголосив бункерові, щоб ішли з посудом на подвір’я (Гончар, III, 1959, 270).
Словник української мови (СУМ-11)