роздзьобувати
РОЗДЗЬО́БУВАТИ, РОЗДЗЮ́БУВАТИ, ує, недок., РОЗДЗЬО́БАТИ, РОЗДЗЮ́БАТИ, ає, док., що.
Розкльовувати що-небудь дзьобом.
Вони [дубоноси] роздзьобували тверді кісточки ягід, і тоді лунало сухе клацання (з наук.-попул. літ.);
Козак доїжджає, смерті доглядає, Ворон тіло роздзюбав, кості розкидає (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)