роздзьобувати
РОЗДЗЬО́БУВАТИ і РОЗДЗЮ́БУВАТИ, ує, недок., РОЗДЗЬО́БАТИ і РОЗДЗЮ́БАТИ, ає, док. Розкльовувати що-небудь дзьобом.
Вони [дубоноси] роздзьобували тверді кісточки ягід, і тоді лунало сухе клацання (Наука.., 12, 1971, 18);
Козак доїжджає, смерті доглядає, Ворон тіло роздзюбав, кості розкидає (Чуб., V, 1874, 375).
Словник української мови (СУМ-11)