роздзяплювати

РОЗДЗЯ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДЗЯ́ПИТИ, плю, пиш, док., що, розм.

Те саме, що розчиня́ти¹.

Роздзяпити двері.

Значення в інших словниках

1. роздзяплювати — роздзя́плювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. роздзяплювати — Роздзяплювати, -люю, -єш сов. в. роздзяпити, -плю, -пиш, гл. Раскрывать, раскрыть, растворять, растворить настежь, разинуть. Оце роздзяпив двері, як теща рот. Ном.  Словник української мови Грінченка