Орфографічний словник української мови

роздзяплювати

роздзя́плювати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. роздзяплювати — РОЗДЗЯ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДЗЯ́ПИТИ, плю, пиш, док., що, розм. Те саме, що розчиня́ти¹. Роздзяпити двері.  Словник української мови у 20 томах
  2. роздзяплювати — Роздзяплювати, -люю, -єш сов. в. роздзяпити, -плю, -пиш, гл. Раскрывать, раскрыть, растворять, растворить настежь, разинуть. Оце роздзяпив двері, як теща рот. Ном.  Словник української мови Грінченка